День пам'яті захисників України
29 серпня в Богуславі біля пам’ятного знаку загиблим героям у російсько-українській війні пройшов мітинг-реквієм, приурочений Дню пам’яті захисників України, пам’яті тих хоробрих бійців, котрі віддали свої життя, аби відстояти, відвоювати кожен дюйм рідної землі.
Ведуча мітингу-реквієму Ірина Гриб розпочала захід щемливими спогадами та словами вдячності всім захисникам України.
Потім відбулося урочисте покладання квітів до підніжжя пам’ятного знаку та оновленого банера з іменами загиблих героїв, який поповнився ще 12-ма захисниками і, на превеликий жаль, будуть ще поповнення…
На грудях і в руках присутніх майоріли соняхи, символи скорботи за загиблими українськими воїнами, адже 8 років тому під час запеклих боїв під містом Іловайськом останнє, що бачили перед смертю наші мужні захисники, були саме ці жовті квіти.
Щемливий вірш «Ти не забудь про мене, Україно!» полинув у вись до Небесних Янголів у виконанні Аліни Гуньки.
До слова запросили міського голову Віталія Хоменка, після промови котрого учасники мітингу схилили голови перед світлою пам’яттю героїв у хвилині мовчання та в поминальній молитві.
Завершився мітинг-реквієм піснею «Тому, що я — Україна» у виконанні Оксани Мороз та під музичний супровід Олександри Руденко.
Люди стали розходитись… Проте рідні ще довго стояли біля банера із знімками їхніх найдорожчих у світі людей, яких вони тепер можуть обійняти лише у тривожних снах. Серце краялось від того, як бабуся наймолодшого 20-річного героя-захисника Добровольського Данила ніжно гладила фотографію своєї кровинки, а сльози відчаю й болю безперестанно стікали по її щоках…
Вечір-спомин продовжив низку скорботних заходів у Богуславі, присвячених Дню пам’яті захисників України, завдячуючи яким ми можемо спати у своїх домівках, бачити, як зростають діти, бавляться на дитячих майданчиках. У цей же час, захищаючи наш із вами спокій, хоробрі бійці жертвують усім, навіть найціннішим даром Господа — своїми життями…
Нашу рідну землю не оминула гірка звістка, адже Богуславщина вже провела в останню дорогу 23 героїв, і в очікуванні зустріти на колінах іще одного загиблого захисника.
Творчий колектив закладів культури Богуславщини приклав максимум зусиль, аби в цей вечір зібрані по краплинці спогади про земляків-янголів хоч на мить повернули героїв на рідну землю, зігріли пам’яттю наші серця.
Тож протягом заходу, який проходив на площі перед Будинком культури, линули теплі слова, щемливі спогади про загиблих героїв, якими із працівниками культури поділилися друзі, знайомі, куми, побратими, сусіди, однокласники та рідні земляків-янголів.
Ми пишаємося вами, Герої!.. Ось, наприклад, чесноти старшого лейтенанта, 24-річного командира десантно-штурмового взводу 80-ої ОДШб ХОМЕНКА Андрія Вікторовича, котрому посмертно було присвоєно звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка», якнайкраще в своєму відеоролику описали друзі-військовослужбовці батальйонної тактичної групи 80-ої окремої десантно-штурмової бригади:
«Він спочатку ставив своє життя під ризик, а потім уже особовий склад». «Побільше б таких офіцерів». «Коли командир подивився на мене, то посміхнувся й сказав, що все буде добре. Так і сталося». «Ми залишились живими, завдячуючи Андрію Вікторовичу». «Він жив армією, небом. Десантники не помирають, вони ідуть на небо».
Під час заходу кожен спомин був «пересипаний» молитвами та українськими патріотичними піснями вшанування подвигів наших захисників. Линула понад берегом Росі «Молитва за Україну» в неймовірному акапельному виконанні ансамблю «Оберіг» та «Надросян». До сліз проймала пісня «Журавлі», яку заспівала Оксана Мороз, «віночок» українських до болю щемливих пісенних творів подарувала талановита молодь — Максим Карпенко, Любов Шевченко, Анастасія Павліченко. Зачаровували своїм співом Олександр Заводовський, Вячеслав Цехмістров, Оксана Михайлова, Кирило Писаренко та Народний аматорський хоровий колектив «Розкопанчаночка».
Під час вечора-спомину, який завершився демонстрацією художнього фільму просто неба "Повернення Тараса", діяли майстер-класи для дітей. Тут дітвора мала змогу разом із майстринею-лялькаркою БККЗ «Будинок культури» Оленою Тимошенко виготовити із кольорових джгутиків квітку-сонях, або під керівництвом викладачів школи мистецтв намалювати патріотичний малюнок.
Пам’ять про Героїв живе в наших серцях та теплих споминах!
Вічна слава Героям!
