Відзначення 30-ї річниці Незалежності України та Дня Богуславської територіальної громади відбулось 24 серпня 2021 року на площі Ярослава Мудрого в місті Богуслав.
Відзначення 30-ї річниці Незалежності України та Дня Богуславської територіальної громади відбулось 24 серпня 2021 року на площі Ярослава Мудрого в місті Богуслав.
У всіх Храмах Богуславської територіальної громади проведено молебень за Україну.
З 10.00 год до 15.00 год в Комунальному закладі «Музеї історії Богуславщини» проходив відкритий тематичний екскурс «30 років в історії Богуславщини».
За сприяння та фінансової підтримки Всеукраїнського благодійного фонду «Фонд Сергія Тігіпка» для найменших гостей свята представлено дитячу розважальну шоу-програму "DINO SHOW".
На «Алеї-митців» діяли творчі виставки робіт вихованців Богуславського Центру дитячої та юнацької творчості, а керівники гуртків художньо-естетичного напряму дарували всім охочим малюкам малюнки аквагриму.
О 17.10 год розпочалися головні урочистості з нагоди відзначення 30-ї річниці Дня Незалежності України та Дня Богуславської територіальної громади з виконання твору «У отчій стороні» колективом «Елегія» Мисайлівської сільської клубної філії та власного вірша Тетяни Сінченко «Звернення до земляків».
З вітальними словами до жителів та гостей громади звернулися голова Богуславської територіальної громади Віталій Хоменко та депутат Київської обласної ради Арташеса Татоян.
Кращих представників громади відзначили Почесними грамотами від депутата Київської обласної ради Арташеса Татояна, подяками Обухівської районної державної адміністрації, грамотами Богуславського міського голови та вручили цінні подарунки.
Вихованці шкіл Богуславської територіальної громади представили гостям свята найдовший тканий рушник в Україні, рекорд зареєстровано Національним Реєстром рекордів у вересні 2017 році. Музей історії Богуславщини приурочив унікальний експонат тисячолітній історії краю та до двохсот річчя «Богуславської школи ткацтва». Методика Богуславського ткацтва – це ручний двосторонній перебір.
Довжина рушника 104 метри 77 сантиметрів кожен метр символізує століття. На рушникові в датах висвітлено 45 позитивних подій, які виокремлюються своїми кольором.
Крайня дата на рушникові це 1991 рік – проголошення Незалежності України, залишивши можливість для прийдешніх поколінь створити нове, на багато довше, рушникове полотно та наповнити його кількісним багатством переможних дат новітньої історії нашого краю, як маленької часточки молодої Незалежної України.
До створення рушника долучилося 1462 особи, крім громадян України представники 8 держав з чотирьох континентів: Євразія, Африка, Північна та Південна Америки.
Ткали рушник 9 місяців – символічно виношували дитя і кожен з учасників залишив свої найщиріші побажання для розквіту нашої Батьківщини.
На виконання Указу Президента України № 574/2020 «Про започаткування соціального проекту «Активні парки – локації здорової України» та постанови Кабінету Міністрів України від 07.04.2021 № 326 «Про затвердження Положення про соціальний проект «Активні парки – локації здорової України» проведено спортивний флешмоб (ряд фізкультурно-оздоровчих вправ з кількістю повторень до 30 разів) з нагоди відзначення 30-ї річниці Незалежності України.
ПРЕЗЕНТАЦІЯ СТАРОСТИНСЬКИХ ОКРУГІВ
Біївецький старостинський округ – «Край олімпійської звитяги». Є декілька версій походження назви села Біївці: перша - від назви річки Біївка, яка раніше тут протікала; друга - від боїв, які тут відбувалися на кордоні з Диким полем. Перша згадка про село датована 1622 роком.
В Біївцях 28.06.1956 народилася заслужений майстер спорту по академічному веслуванню, чотириразова чемпіонка світу, срібний призер двадцять других (ХХІІ) Олімпійських ігор Беспалова (Дергаченко) Надія Іванівна.
На території старостинського округу проживає 519 жителів. Дошкільнята виховуються в Біївецькій філії Богуславського академічного ліцею №1. Для задоволення потреб населення культурними послугами працюють сільські бібліотечна та клубна філії. Діють сільськогосподарські підприємства: ТОВ-аф "Злагода", ФГ "Лан-Л", СГВК "Правда", СТ "Зоря", ФОП "Аштема", ТОВ "Зиск". Очолює округ – Крюк Людмила Василівна.
Вільховецький старостинський округ «Край Кайдашів» - так, жартівливо себе називають мешканці Вільховецького старостинського округу, який об’єднує 4 села: Вільховець, Семигори, Половецьке та Калинівка. Поблизу села Вільховець знайдені залишки двох городищ, тут знайдено монетну гривну часів Київської Русі. А біля Половецького досліджено давньоруський могильник, поселення та городище ІХ –ХІІІ століть. В архівних документах вперше згадується село Вільховець в 1700 році, коли була побудована Свято-Михайлівська церква, яка через чотири десятиліття перебудовувалась і саме в ній настоятелем був дядько Івана Семеновича Нечуй-Левицького в якого він в дитинстві і проживав. На новому місці в кінці ХІХ ст. (1880 - 1887рр.) збудована церква в ім’я Успіня Пресвятої Богородиці і сьогодні діюча.
Детальний опис території Вільховецького старостинського округу в ХІХ столітті та побуту його мешканців, вдало поданий класиком української літератури Іваном Семеновичем Нечуєм-Левицьким в повісті «Кайдашева сім’я».
Сьогодні на території округу проживає близько 700 осіб. Діти отримують освіту у Вільховецькій гімназії. Населення задовольняє культурно-мистецькі потреби в 2-ох клубних та в 2-ох бібліотечних сільських філіях. Діють фермерські господарства: "Українець-Агро" і "Лукачівка Еко". Очолює округ – Жильчук Анатолій Олександрович.
Дибинецький старостинський округ - «Гончарно-туристичний край» об’єднує три села: Дибинці, Бородані Синиця. Артефакти знайдені при археологічних дослідженнях на територіях цих сіл свідчать проте, що ці місцини були заселені ще в глибоку давнину. Це і «Вакулина могила» - поховання скіфського чоловіка, і поселення доби бронзи, і залишки двох давньоруських городищ на березі Росі та інші. За переказами, Синиця була колись містом з декількома церквами і греко-католицьким монастирем, якому належали кілька млинів. В Бороданях церква Воскресіння побудована в 1745 р., перебудована в 1800 р. в ім’я Покрови Пресвятої Богородиці (нині діюча). Загалом вже з ХVІІІ ст. архівні документи свідчать про розвиток Дибинецького гончарства.
Сьогодні на території старостинського округу проживає майже 1300 осіб. Діють сільськогосподарські підприємства: філія ТОВ ТАС «Агро Центр», Дибинецькі СФГ «Колос» і СГ «Вікторія» та Синицьке ПП «Нива Синиця». Освітянський процес забезпечує Дибинецька гімназія. Культурні послуги для населення надають 3 клубні та 3 бібліотечні сільські філії. Туристичну привабливість та популяризацію народних промислів підтримують ресторанно-готельний комплекс «Гончарі», садиби зеленого туризму в селі Дибинці «Зелений гай», «Мальовниця» і «Дибинецькі Карпати»,а в селі Синиця еко-садиба «Синиця». Очолює округ – Шнуренко Володимир Іванович.
Ісайківський старостинський округ «Героїчний край» - об’єднує 2 села: Ісайки і Яцюки. Місцевість заселена здавна. Тут зустрічаються археологічні пам’ятки трипільсьської культури, середньодніпровської. Навколо села зустрічаються залишки курганних поховань, які потребують збереження та вивчення. Вперше в історичних документах Ісайки згадується в 1579 році. В Ісайках у 1883 році народився громадський діяч, активний учасник Центральної ради в 1917 році, організатор селянських повстань проти більшовицької влади – Григорій Ісайович Пирхавка.
Також, ісайківці пишаються своїми земляками, Героями Радянського Союзу в Другій Світовій війні: Кисленком Петром Євдокимовичем, Кириленком Іваном Родіоновичем та Мартиненком Іваном Павловичем.
На території старостинського округу проживає більше 1000 осіб. Освітній процес забезпечує Ісайківська гімназія. Культурні послуги населенню надають 2 клубні та 2 бібліотечні сільські філії базової мережі закладів культури Богуславської територіальної громади. Також, діють сільськогосподарські підприємства: хлібопекарні «НатурРай» і філія ТОВ ТАС «АгроЦентр». Найбільший скарб для старостинського округу – це його мешканці, які сенсом свого життя зробили творіння краси підкреслюючи любов до рідного краю. Очолює округ – Васильченко Галина Василівна.
Киданівський старостинський округ – «Край духовної сили» походження назви, за легендами, від вислову «кидай нивку». Перші згадки про Киданівку в історичних джерелах належить до першої половини ХVІІІ століття, але село засноване набагато раніше. Основне заняття селян – землеробство та тваринництво.
На території Киданівського старостинського округу проживає більше 500 осіб. Освітній процес забезпечує Киданівська філія Богуславського академічного ліцею №1. Культурні потреби забезпечують клубна та бібліотечна сільські філії базової мережі закладів культури Богуславської територіальної громади.
На території старостинського округу діють сільськогосподарські підприємства: ФГ "Левада -К", ФГ "Аграрник -1", ТОВ "Агрофортуна", ФОП "Коваль-плюс", ФОП "Хижняк І.М". Для шанувальників популярного еко-відпочинку свої послуги пропонує садиба «Велес». На території села існує туристичний магніт «Парк Мегаліт», а також родина Романа та Ярини Правдивих відроджують традиції нашого народу народу дохристиянського періоду. Очолює округ – Замирайло Тетяна Олександрівна.
Мисайлівський старостинський округ – «Край героїв та мандрівників», який об’єднує 2 села: Мисайлівка та Чайки. Назва села Мисайлівка, за переказами, походить від власного імені першого поселенця Мисая, який заснував село в кінці ХVІІ століття в мальовничій долині із струмком. Ця місцевість нині називається Рогозяна. Мисайлівка і Чайки належали графам Браницьким. Також, за польськими архівними документами, ми дізнаємося, що на території села Чайки існувала католицька (лютеранська) церква, був млин, корчма та панський маєток, а з 1862 року відкрито церковно-приходську школу священиком Федором Черняхівським. Особливе становище в селі займала церква і її священослужителі, життя та побут яких яскраво описав, класик української літератури – Іван Семенович Нечуй-Левицький в «Старосвітських батюшках та матушках».
Цікавий факт, що в 1914 році за агрономічними заходами повітового земства було визначене «всестороннє стимулювання зразкових невеликих полів» і серед таких полів відзначеним було поле Дяченка – без жодної бур’янини.
Сьогодні на території старостинського округу проживає 1998 осіб. Діти отримують освіту в Мисайлівській гімназії. Культурними послугами забезпечують населення округу 2 клубні і 2 бібліотечні сільські філії, при яких започатковано музейні зали історії села. Місцева футбольна команда «Чайка» старостинського округу на регіональному ювілейному турнірі приуроченого 25-ій річниці Дня Конституції України на приз «Вісті Богуславщини», як і 50 років тому стали ПЕРЕМОЖЦЯМИ!
На території округу працює дитячий оздоровчий заклад СКД «Чайка» та сільськогосподарське підприємство філіал ТОВ ТАС «Агро Центр». Очолює округ – Совенко Михайло Андрійович.
Москаленківський старостинський округ – «Мальовничий край». За переказами походження назви села «Москаленки» сягає до другої половини ХVII століття після народно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького, саме в цих місцях була москальська зупинка військових обозів, а підтвердження цієї версії є ще одна назва на території дубового лісу - «Обозище». Разом з військами приходили і люди, яких війна вигнала з рідних місць. І ці люди заселяли не займані території. Невелике поселення спочатку називали місцем, де стояли «москалі», а пізніше трансформувалося в назву «Москаленки».
Перші поселення жителів села виникли в районі «Кручі», де тепер церква. Вона була збудована в 1779 році з багатовікового дуба, що ріс тут поряд. Частина села, що носить назву «Слобода», виникла трохи пізніше. Протилежний бік села - «Шелестуха» - від шелесту віковічного дубового лісу, який ще недавно був поряд. В центрі села, недалеко від Росі, закінчується змієвий вал, який і сьогодні приваблює своєю автентичністю.
На території Москаленківського старостинського округу проживає 350 осіб. Діють сільські клубна та бібліотечна філії. Радо зустрічає любителів сільського зеленого туризму садиба "Радосинь". Очолює старостинський округ – Рудешко Світлана Миколаївна.
Розкопанецький старостинський округ – «Край генеральського сала», невелике, але мальовниче село , яке розташоване на правому березі річки Рось. Село оточене лісом, який росте на підвищеннях.
За переказами старожилів першим поселенцем був чоловік із Полісся (приблизно 1468р.) і почали поселятися інші люди. Вони викорчовували ліси розкопували землю і розбудовувались. Від слова «розкопувати» і пішла назва села Розкопанці.
Сьогодні в селі проживає 900 жителів, найцінніший скарб це і є наші люди працьовиті, талановиті.
З давніх давен розкопанчани утримували, вирощували та продавали продукцію тваринного походження. На сьогоднішній день розкопанське сало славиться не тільки в Україні, а й за її межами.
Освітній процес на території села забезпечує Розкопанецька філія Богуславського академічного ліцею №1. Культурні потреби населення задовольняють сільські бібліотечна та клубна філії. Розкопанці прославляє народний аматорський колектив «Розкопанчаночка» створений в 2003 році, пісні якого звучать в багатьох куточках України. Також, на території старостинського округу діють підприємства: ФОП "Книжник Ю.О" – виготовлення бетонних виробів, ФОП "Царенко В.В.- "Мукопереробне підприємство» та ФГ "Богуславка Агро". Очолює старостинський округ – Хоменко Віктор Олександрович.
Саварський старостинський округ – «Край винахідників та науковців» об’єднує 2 села Лютарі та Саварка. Одна із версій походження та заснування сягає часів Київської Руси- України. За переказами, в сиву давнину тут було місто Савара. Залишками укріплення цього міста жителі вважали квадратний земляний вал, який оточував замковище, а також могили, що знаходяться навколо села та дві великі біля церкви. Поблизу села проходить Змієвий вал, так званий Троянів, який тягнеться з Ольшаниці, а біля Саварки переходить на правий берег до села Синиця.
Інша версія назви села - від першопоселенців Савки і Варки.
Саварчани пишаються своїми земляками: Архипом Михайловичем Люлька - академік, член-кореспондент Академії наук Радянського Союзу, Герой Соціалістичної Праці, конструктор турбореактивних двигунів, та Віктором Івановичем Куксою — український громаський діяч, дисидент та політв'язень, учасник національно-визвольного руху, який разом із Г. Москаленком вночі 1 травня 1966 року встановив на даху головного корпусу Київського інституту народного господарства українськй національний прапор.
Сьогодні на території старостинського округу проживає 902 особи. Діє Саварська гімназія. Культурні послуги надають сільські бібліотечна та клубна філії. Працює сільськогосподарське підприємство СТОВ " Саварське". А в селі Лютарі шанувальників «Зеленого туризму» завжди радо зустрічає садиба «Затишок». Очолює старостинський округ – Артеменко Галина Василівна.
Тептіївський старостинський округ «Край Богданової криниці» - до складу округу входять два села Тептіївка і Дешки. За легендою назва села Тептіївка походить від слова «топтати» - потоптана, спустошена ворогами земля.
Археологічні знахідки доводять, що територія села заселена здавна. При оранці поля знайдено скарб з 320 срібних римських монет ІІ століття. Також, знайдено бронзову арбалетну фібулу черняхівської культури, а поряд з селом виявлено – залишки давньоруського городища та поселення.
До наших часів дійшли перекази, що в період національно-визвольного руху ХVІІ століття війська Богдана Хмельницького проходили селом, в підтвердження цієї події тептіївці зберегли назву криниці з якої нібито Гетьман пив воду і напував свого коня.
Сьогодні в окрузі проживає 490 осіб. Діє Тептіївська філія Богуславського НВК «Ліцей №3 – МАН». Культурні послуги надають 2 клубні і бібліотечна сільські філії. Працюють сільськогогосподарські підприємства: ПОСП "Берегиня", ПП Царенко В.В., ПП Царенко С.В., ТОВ "Богуславка Агро" та ТОВ «Богуславський граніт». Очолює округ – Руленко Людмила Іванівна.
Хохітвянський старостинський округ – «Край еко-туризму», округ об’єднує три села: Хохітва, Івки та Поташня. Назва села Хохітва походить від назви птаха (те саме, що стрепет), який водився в цих місцях. Назва села Поташня – від слова «поташ», речовини, яку добували при спалюванні деревини, а Івки - від «іви», верби, яка масово тут зростала. Поблизу села Хохітва знайдено невелике поселення черняхівської культури.
Сьогодні в окрузі проживає 1188 осіб. Діє Хохітвянська гімназія. Культурні послуги надають клубна та бібліотечна сільські філії, шанувальників еко-туризму радо зустрічає садиба «Хохітва». Працює сільськогосподарпське підприємство ТОВ «Богуславка Агро». Очолює округ – Харченко Володимир Петрович
Шупиківський старостинський округ – «Край відродження традицій» до складу, якого входять три села: Шутики, Туники і Карандинці. Як стверджують місцеві краєзнавці, назва села Шупики походить від слова «шупити» - розумітися, усвідомлювати, сприймати. Вперше згадується в 1739 році як місце побудови церкви Воскресіння Христового на «погоръльску». Щодо села Туники, точної дати заснування не відомо, але на старому кладовищі є поховання датоване 1626 роком. Назва села більш можлива від грецького слова «туника» - це ткана кофта, швейний виріб, а можливо від того, що село знаходиться в глибоких ярах. Всі вулиці в селі тупикові. Жителі округу пишаються своїми односельцями: з села Шупики Герой Радянського Союзу - Онупрієнко Дмитро Платонович, звання героя йому було присвоєно за форсування рік Дніпра і Прип’яті. Родиною Кириченко (Лінник) Ольги Омельянівни з села Туники, яка отримала почесне звання «Праведник Світу» за спасіння єврейської сім’ї Базілевських.
Сьогодні в окрузі проживає 557 осіб. Діє Шупиківська філія Богуславського ліцею №2. Культурні послуги для населення надають: 3 клубні і 2 біблліотечні сільські філії. На території округу працюють сільськогосподарські підприємства: ТОВ "СГП Шупики" і ПП "Шманенко В.І". На території села проживає Момот Руслан Васильович, його власна колекція музичних інструментів (баян, гармонь) налічує 48 одиниць різних років випуску. Найцінніший експонат його колекції – гармонь 100-річної давнини.Очолює округ – Ткаченко Олександр Михайлович.
Під час презентації старостинських округів свої виступи гостям свята дарували: Хор «Мажор» Богуславської школи мистецтв», показ колекції одягу ДПТНЗ «Богуславське вище професійне училище сфери послуг, депутатський дует Оксана Мороз та Наталія Ковальова виконали пісню «Вишиванка», танець «Богуславська школа мистецтв», ансамбль «Позитив» Богуславської школи мистецтв «Чарівні україночки», Вериківська Вікторія, «Гончарівна» с. Дибинці, сімейний дует Олексія та Оксани Михайлових. ансамбль «Елегія» «Тиша навкруги», Ірина Тернова «Обійми ніжно», дует «Гармонія» Чайківської сільської клубної філії «Червона калина», Сергій Горобченко «А на Україні серце моє», хор «Розкопанчаночка», Оксана Мороз «Україна - це я, Україна – це ти».
Подарунком від депутата Київської обласної ради Арташеса Татояна стало музичне вітання від Ігоря Грохотського переможця ІV сезону телевізійного проекту «Голос Країни».
Святкові заходи продовжились масовими гуляннями під спів виконавців Сергія Горобченка, сімейного дуету Олексія та Оксани Михайлових, Оксани Мороз.
