Не дай нам Бог таке забути
Холодна зима 1944 року була особливо складною. Почався новий етап у визволенні Правобережної України. Йшли запеклі бої в районі Корсунь Шевченківська. В ході операції, яку здійснювали війська 1 Українського фронту( командуючий генерал армії Ватутін М.Ф.) по оточенню німецького угрупування, був звільнений Богуславський район.
Бої тривали більше двох тижнів. 30 січня від "коричневої чуми" було звільнено село Бородані.
Сьогодні у нас свято. І воно повинно відзначитися у кожній родині. Бо майже кожна родина нашого села відправила на фронт когось із своїх близьких; батька,сина,брата ,сестру... У нас немає такої сім'ї,яку б не обпалив вогонь війни.
З початком війни громадяни і нашого села стали на захист своєї Вітчизни. В роки окупації при артобстрілах загинули та були поранені мирні люди,серед яких була тяжко поранена Ганна Стахівна Резніченко. Були замучені та розстріляні активісти колгоспного виробництва; Філат Семенович , Мусій Павлович, Киріак Семенович Олексієнки.
Був заарештований та вивезений до районної управи, а потім розстріляний рядовий колгоспник Яків Наумович Ліщенюк, що мав єврейське коріння.
На примусові роботи було направлено 211 громадян наших сіл. Навічно залишилися на німецькій землі Кирієнко Іван Арсентійович, Кривошея Степан Євтихійович та Мельник Іван Григорович.
Ткаченко Василь Лукович був закатований і спалений в крематорії концтабору "Майданек"
У пам'ять про звільнення села Бородані від фашистської навали сьогодні, 30 січня, хвилиною мовчання,годиною пам'яті та покладанням квітів до пам'ятника загиблим воїнам ми величаємо героїв полеглих у кривавих боях.
Вшанували полеглих односельчан завідуючі сільської клубної та бібліотечної філій Шишка Г.І. та жителі активісти села Бородані.
Слава героям визволителям і шана їм у віках!
